Дисертацію присвячено питанням функціонування ключових слів у мовній картині світу М.Коцюбинського. Розроблено новий напрямок у аналізі ключових слів та їх класифікації. Розглядається поняття "картини світу" та "мовної картини світу письменника". Дисертація містить дослідження семантики ключових слів у мовній картині світу М.Коцюбинського, порівняння перекладів художніх текстів письменника українською, російською та німецькою мовами. Здійснено контекстуальний аналіз творів письменника з використанням елементів компонентного та статистичного методу.

Проаналізовано українську інвективу від античності до сьогодення, систематизовано лінгвістичні розвідки у цій галузі. Охарактеризовано інвективу як мовленнєвий жанр та як тип мовлення, надано тлумачення інтелектуальної інвективи. Досліджено інвективу в гендерному аспекті, проаналізовано прокльони як національно-специфічний різновид інвективи. З'ясовано мовленнєві особливості неформально-молодіжних угрупувань, показано причини вживання інвективи. Зазначено, за сучасних умов процес активного включення некодифікованої лексики в офіційне, ділове, побутове мовлення набуває значного розмаху. Раніше інвектива була ознакою мови злочинців та інших маргінальних груп, а зараз широко використовується в мові радіо- та телеефірів, публіцистиці, художній літературі, що свідчить про функціонально-стильові зміщення в структурі мови, які характеризуються емоційно-експресивною конотацією. Під впливом цих процесів змінився і статус інвективи, значно зросла її кількість, семантична наповненість, розширилась сфера використання. Все це свідчить про рівень розвитку інтересів, смаків суспільства, його світогляду, ціннісних і культурних пріоритетів.

Здійснено аналіз прізвиськ українських політиків, з'ясовано роль власних назв у формуванні онімного простору України. Доведено, що прізвиська українських політиків містять інвективну семантику; вони слугують джерелом кепкування, глумливості й мають негативну оцінку.

З'ясовано особливості перемикання кодів у мовленнєвій інтеракції, охарактеризовано механізми кодових перемикань, проаналізовано прагматичні й стилістичні особливості даного явища в романі І. Карпи "Фройд би плакав".

Комплексно досліджено лексику на позначення запаху в сучасній українській мові; подано класифікації запаху; охарактеризовано тематичні групи назв на позначення запаху; проаналізовано лексико-семантичні й структурно-граматичні особливості лексем на позначення запаху, а також з'ясовано стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал цієї категорії номінацій у творах І. Роздобудько.

З'ясовано специфіку трансформації власних назв в українських Інтернет-виданнях, а також висвітлено стилістичні особливості онімів-оказіоналізмів, які не лише створюють образність висловлення, а й стають стилістично маркованими.

Надано комунікативно-прагматичний аналіз сварки як у сучасних наукових інтерпретаціях, так і за результатами фактичного матеріалу. Надано різні дефініції цього поняття в мовознавстві; зазначено параметри сварки й прагматична настанова; проаналізовано конфліктні сценарії "сварки", які є результатом конфліктного дискурсу й агресії; описано мовленнєві особливості конфліктної інтеракції між комунікантами, пропонується типологія сценаріїв "сварка". Мета роботи - визначення характерних особливостей "сварки" як чинника конфліктного дискурсу. Мета передбачає вирішення таких завдань: систематизувати й узагальнити теоретичні засади дослідження конфліктного дискурсу; визначити характерні особливості "сварки"; проаналізувати конфліктні сценарії "сварки"; описати мовленнєві особливості конфліктної взаємодії між комунікантами. Об'єкт аналізу - сценарії сварки в конфліктному дискурсі. Предмет дослідження - конфліктний дискурс.

Актуальність дослідження визначається необхідністю комплексного аналізу інвективи в творчості І. Франка та з'ясування її лінгвістичного статусу. Досліджено українську інвективу як мовний і мовленнєвий феномен; охарактеризовано інвективу в романі І. Франка "Перехресні стежки". Застосовано такі загальнонаукові методи: спостереження - для фіксації мовних і позамовних виражень інвективи, описовий - для ідентифікації та виявлення характерних особливостей української інвективи, аналізу та синтезу фактичного матеріалу, що уможливило систематизацію й об'єктивну лінгвістичну кваліфікацію фактичного матеріалу. Зроблено висновки, що інвектива в романі надає певного колориту оповіді, є одним із засобів реалістичного зображення побутових ситуацій. Вона є влучною, емоційно й експресивно забарвленою, оцінною та виражає негативне явище, що іноді надає можливість найповніше передати всі нюанси побутового мовлення. Оскільки метою інвективи є змусити опонента відчути всю безодню своєї нікчемності, інвективне значення продукується як результат своєрідного негативного низького творчого процесу, який відбувається через бажання адресанта відтворити сполучуваність слів, фразем, речень, які суперечать стилістичним нормам. Цей процес не є стандартним. У такий спосіб адресант відгороджується від реалій дійсності, оскільки вони є нестандартними, суперечливими. В основі інвективи лежить груба негативна номінація, яка є образливою для адресата. Відбір подібних номінацій з метою порівняння створює експресивну образність, яка містить потенціал впливу на слухача за рахунок цинічної характеризації об'єкта, що відзначається вишуканою негативною оцінкою.

Розглянуто мовну картину світу письменника, охарактеризовано етнічні й релігійні особливості українців, проаналізовано взаємозв'язок язичницького й християнського вірування, що позначилося на формуванні українців як етносу, простежено ці особливості на матеріалі повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" і на фактичному матеріалі доведено, що релігійність українців має язичницьке коріння. Обрядова символіка ортодоксальна, з обов'язковим збереженням певних традицій.

Проаналізовано дієслівова, які містять інвективну семантику, представлено їхню класифікацію, виокремлено й описано моделі дієслів у мовленнєвій інтеракції, на основі яких досліджуються їхні семантичні особливості. Аналіз дієслів з інвективною семантикою засвідчує, що їхні системні параметри можуть змінюватись залежно від типу дискурсу, його цільової установки, екстралінгвістичних і лінгвістичних чинників. Розвиток сучасних інтегративних технологій обумовлює появу нових об'єктів, які мають інвективне спрямування. Це призводить до виникнення оказіональних сполучень, які продукуються носіями мови. У такий спосіб виникає мовна системність, яка створює умови для формування нової семеми в системі мови й розширює діапазон узуальної сполучуваності.

Досліджено питання історії розвитку української та світової харчової культури, втіленої в різних видах творчості: художній, науковій, фольклорній. Розглянуто традиції українського харчування та джерела зародження харчової культури українців. Висвітлено національну своєрідність козацької кухні, культуру пиття в українських традиціях тощо.

Досліджено поняття "картина світу", яке концентрує в собі специфічну сукупність усіх якостей суспільства, а також витоки його виникнення та формування. Зазначено, що на шляху свого виникнення картина світу асоціювалася зі структурою ідеографічного словника. Доведено, що схеми класифікації понять в ідеографічних словниках повідомляють про те, що одна й та сама дійсність у матеріальній, духовній, фізичній і психічній основі різними укладачами сприймається по-різному.

Запропоновано новий підхід до аналізу методів дослідження взагалі й компонентного аналізу, як однієї з методик структурного методу, зокрема. Простежено дефініцію методу, мету й об'єкт методу, подано опис методу: засади й принципи методологійного аналізу, зразки їх предметного втілення, умови застосування. Описано нормативи й вимоги до використання методу. Охарактеризовано галузь застосування компонентного аналізу в лінгвістичній практиці. Доведено, що компонентний аналіз дає змогу описати практично необмежену кількість лексичних одиниць.